Леон Кагане

Gedenken unserer durch die Tat! («Вшануйте нас ділом!»)

2022,
жикле на алюмінієвій панелі

Леон Кагане: «2014 року мій батько отримав листа від Німецького історичного музею (DHM). В архівах DHM з’явилися матеріали Нюрнберзького процесу проти головних військових злочинців. Матеріали були власністю мого діда, і тоді, 2015 року, їх збиралися показати на виставці 1945 – Niederlage. Befreiung. Neuanfang («1945 – поразка, звільнення, новий початок»). Мій дід Макс Кагане висвітлював процес у радянській пресі разом із бабусею Доріс Кагане. Зібрані матеріали справ складаються зі стенограм окремих судових засідань та детальних документів з довідковою інформацією про окремі обвинувачення. 1956 року мій дід передав усю зібрану інформацію DHM (який тоді називався Музеєм німецької історії). Ми не знали про місцезнаходження цього архіву. Через сім років після виставки у DHM я знову переглянув архів і помітив, що дід створив для нього покажчик. Він посортував і пронумерував файли. Він написав цифри на звороті політичних плакатів тоді ще молодої НДР. Він порізав плакати, щоб використати їх як обкладинки для документів формату А4. Плакати були естетичним вираженням політичного та культурного уявлення про себе, покликаного до самоствердження в ролі антифашистської держави. Серйозної переоцінки на основі цього самоопису та самовиправдання за власне нацистське минуле не відбулося. Тепер плакати, які колись були політичним посланням, а потім стали обкладинками для матеріалів Нюрнберзького процесу, набули нової форми. Вони стали ілюстраціями історії, переказаної в ім’я справжнього опору націонал-соціалізму, але не зовсім тими людьми, які дійсно брали участь у цьому спротиві. Інструменталізація історіографії, яка замість переосмислення була ідеалізована, має конкретні наслідки для теперішнього і майбутнього, як ми бачимо на прикладі України».