2023

Київська бієнале

Київська бієнале – це міжнародний форум сучасного мистецтва, знання і політики, що об’єднує виставкові проекти і дискусійні майданчики. Застосовуючи міждисциплінарну оптику на перетині гуманітарних наук, соціально ангажованого мистецтва і політичного активізму, Київська бієнале має на меті осмислювати ключові проблеми сучасності. Організатором Київської бієнале виступає Центр візуальної культури. Київська бієнале працює з архітектурним контекстом міста, залучаючи та актуалізуючи споруди, що є унікальними взірцями радянського модернізму. У різні роки виставкові проекти і публічні події Київської бієнале проходили у таких місцях, як Будинок одягу, «Летюча тарілка» (Український інститут науково-технічної інформації), Житній ринок, Науково-технічна бібліотека КПІ, Будинок кіно та інші. У 2019 році Київська бієнале стала співзасновницею Альянсу східноєвропейських бієнале, до якого також входять Бієнале Matter of Art у Празі, Бієнале Варшава, OFF-Бієнале в Будапешті та фестиваль Survival Kit у Ризі. Перша Київська бієнале 2015 року під назвою «Київська школа» складалася з шести «шкіл» – концептуальних платформ, що стали місцем для діалогу українських і міжнародних митців, інтелектуалів та громадськості. Навесні 2016 року «Київська школа» мала продовження у Європі, і окремі «школи» відкрилися у різних культурних столицях. У 2017 році відбулась друга Київська бієнале під назвою «Київський Інтернаціонал», яка досліджувала емансипативний потенціал ідеї політичного Інтернаціоналу. У травні 2018 року пройшла друга частина цієї події, «Київський Інтернаціонал – ‘68 СЬОГОДНІ», приурочена до 50-ї річниці травня 1968-го. Третя Київська бієнале 2019 року «Чорна хмара» була присвячена впливу сучасних інформаційних технологій на політику і культуру, а також соціальним трансформаціям, що відбулися у Східній Європі протягом останніх трьох десятиліть. Київська бієнале 2021 Союзники, курована Альянсом східноєвропейських бієнале, досліджувала історичні форми та сучасні приклади культурних і політичних союзів у Східній Європі та за її межами, а також їхню здатність утворювати нові соціальні формати. Замість того, щоб відмовитися від проекту й таким чином підкоритися логіці війни, яка атакує все цивільне, бієнале 2023 року спирається на свою основоположну ідею: бути мультицентричною ініціативою в європейській, взаємопов’язаній та солідарній формі. Мистецькі інституції в Україні (в Києві, Івано-Франківську та Ужгороді) організовують презентації та заходи у своїх інфраструктурах, які знаходяться під загрозою зникнення, але працюють. Незважаючи на пізній початок планування через війну, музеї та виставкові зали у Відні (головне виставкове місце), Варшаві та Берліні разом з місцями в інших європейських містах звільнили свої простори та майданчики для виставок та подій з українськими та міжнародних митців, а також для дискурсивної, перформативної та освітньої діяльності. Разом інституції сформували кураторський консорціум для спільного створення концептуальної основи, в рамках якої вони розробляють відповідні програми Київської бієнале.