Антон Шебетко
Антон Шебетко – український художник, фотограф, куратор та письменник з Києва, що наразі проживає в Амстердамі. Здобув ступінь бакалавра мистецтв Академії Ґерріта Рітвельда. Його роботи сфокусовані на проблемах ЛГБТК+ спільноти в Україні, темах пам’яті, втрати ідентичності, множинності історії та ролі, яку можуть відігравати фотографія та архівні матеріали у розкритті цих історій. Більшість його досліджень присвячена забутій квір-історії України; деякі з них нещодавно були опубліковані в його книзі «Дуже коротка і суб’єктивна квір-історія України». Його роботи демонструвалися у Мистецькому арсеналі (Київ), FOAM Museum та Stedelijk Museum (Амстердам), Frei_raum Q21 Exhibition Space (Відень), Photo Elysée (Лозанна), CENTQUATRE-PARIS (Париж), BWA Studio (Вроцлав), Württembergischer Kunstverein (Штутґарт). Виступав з презентаціями та лекціями в Маастрихтському університеті, Академії Ґерріта Рітвельда та галереї Between Bridges. Був лауреатом премії RM Residency Award та стипендії Where Love Is Illegal.
Це не ваша проблема
2022,
неонова вивіска
Червона неонова вивіска коливається між двома суперечливими твердженнями: «Це ваша проблема» / «Це не ваша проблема». Художник пише: «Повномасштабне вторгнення Росії в Україну відбулося 24 лютого 2022 року. Але насправді російсько-українська війна почалася за вісім років до цього з окупації Криму і вторгнення на Донбас, про що часто забувають. Кожна війна має незворотні наслідки на багатьох рівнях, насамперед для людського життя. Війна, яка відбувається за кілька тисяч кілометрів, здається чужою. Відстань впливає на досвід війни, ставлення до неї і навіть на обізнаність і зацікавленість. Утім, широкомасштабні війни завжди призводять до тяжких соціальних, економічних і політичних наслідків, які відчуваються і за межами країн, що беруть у них безпосередню участь». Робота прагне привернути увагу до долі квір-людей в Україні та вибору, який вони роблять під час війни. Як зазначає Шебетко: «Деякі тікають до інших країн, лишаючись травмованими, зате в безпеці. Деякі беруть до рук зброю і прямують захищати свою країну. Деякі, як і я, залишаються за межами України на більш тривалий період і починають свій ранок з перевірки того, чи живі і в безпеці ті близькі, які залишилися вдома».
neue Gesellschaft für bildende Kunst (nGbK), Галерея Prater, nGbK у Геллерсдорфі, Between Bridges
23 лютого–9 червня
Київська переніале
Ми були тут
2016,
Кольорові фотографії та відео, 2‘34‘‘
У серії фотографій представлені ветерани війни на території Донецької та Луганської областей, які належать до ЛГБТКІ+ спільнот. В її основі — проєкт 2018 року, в якому брав участь Віктор Пилипенко, який згодом заснував профспілку для ЛГБТКІ+ військовослужбовців. До повномасштабного вторгнення Росії спілка налічувала 130 членів, сьогодні — вже 300, 100 з яких живуть зі своєю ЛГБТКІ+ ідентичністю відкрито. Більшість із них нині беруть участь у бойових діях. «Ми були тут» привертає увагу до людей, чию бойову відданість Україні ігнорує більшість їхніх співгромадян. Вони повинні застосовувати методи маскування на двох рівнях: не лише для захисту в бою, але й у війську та суспільстві, де ЛГБТКІ+ ідентичність все ще є табуйованою, неприйнятною та такою, яку намагаються дискредитувати. Вони розробили незвичайні форми камуфляжу для фотосесії. Окрім серії фотографій, проєкт також складається з відеоролика, до якого увійшли уривки інтерв‘ю з вісьмома ЛГБТКІ+ солдатами, які не показують своїх облич і, за винятком Пилипенка, не називають своїх імен. Їхні висловлювання, які з‘являються у вигляді субтитрів, відображають суперечливі досвіди і точки зору. Вони доповнюють кадри акції, в якій пляшки з кольоровими рідинами одна за одною з гуркотом кидаються в стіну.
Augarten Contemporary, hoast , IG Architektur , Laurenz, Neuer Kunstverein Wien, Never At Home, Waffen Franz Kapfer, New Jörg, Ve.Sch
17 жовтня–17 грудня
Головна Виставка
Куратори: Сергій Климко, Хедвіґ Заксенхубер і Ґеорґ Шоллхаммер
To Know Us Better
2022,
фотоСлайд-проекція з 53 кольоровими фотографіями, 4:24', 19 текстів (роздатковий матеріал)
«To Know Us Better» – назва фотопроєкту й виставки Антона Шебетка, присвячених українським квір-людям, які живуть або тимчасово перебувають в інших країнах Європи. Їхній досвід і сподівання на краще майбутнє задокументовано в серії портретів і відвертих інтерв’ю.