Яна Кононова має академічну освіту в галузі інженерії та соціальних наук та ступінь кандидата соціологічних наук. Народилася на острові Піраллахі в Каспійському морі (Азербайджан) – місцевості, що історично сформувалася завдяки видобутку нафти. Її сім’я мігрувала до України у зв’язку з Першою карабаською війною. Наразі вона продовжує навчання на програмі «Мистецтво та кураторська практика» у New Center for Research & Practice (США). Мистецькі дослідження Яни зосереджені на просторових образах техно-екологічного середовища та порушують проблеми насильства, концепцій травми, постсередньовіччя та постгуманізму. У своїй практиці вона досліджує способи мислення та навігації в середовищах з чужими темпоральностями, водночас вивчаючи матеріальність, притаманну фотографії. Використовуючи середньо- та широкоформатні аналогові камери, вона прагне досягти тактильності, яку шукає в зображеннях, що перебувають на межі між чутливістю фотографічної поверхні та актом репрезентації. Натхнення черпає з сучасних філософських праць у жанрі теоретичної фантастики та монохромних топографій, знайдених у китайському живописі часів династії Сун.
2023,
змішана техніка
Паломництво 1–8, змішана техніка, жикле, 2023 Вид на ДніпроГЕС у процесі становлення, жикле зі сканованих негативів, 2023 Приречення, 2023, №1, №2, змішана техніка, жикле, 2023 Паломництво, відео, 2023 «Приречення ландшафту» – це художнє дослідження екологічних наслідків війни. Воно зосереджується на просторових образах постраждалих від війни середовищ, розглядаючи їх у контексті індустріальної та геологічної історії України. 6 червня 2023 року російські війська завдали удару по Каховській гідроелектростанції, що призвело до руйнування греблі Каховського водосховища та подальшого затоплення уздовж Дніпра. Щоб дослідити наслідки зниження рівня води в Каховському водосховищі, художниця вирушила до Запоріжжя – великого промислового центру вище за течією. Пейзажі, що постали із взаємодії природи і техніки, розповідають про низку катастроф – як природних, так і техногенних. Символи радянського проєкту індустріалізації переплітаються з нинішньою катастрофою – проривом Каховської греблі. За допомогою різних художніх засобів робота конструює техно-географічне середовище, увиразнюючи взаємозв’язок між технологічним і природним. Серія колажів «Паломництво» та супровідний фільм використовують символіку паломництва для поєднання географічної, космічної та технологічної реальностей. Робота базується на фотографіях і відеозаписах людей, які вирушають у романтичні сімейні прогулянки нещодавно відкритою землею: маленькими острівцями та скелями, що виринають з-під води, розташованими небезпечно близько від фронту ударної хвилі гідротехнічних споруд ДніпроГЕС. Зображення цих колективних мандрівок до скелястих височин і піщаних мілин поряд з монструозними монументальними спорудами греблі надихають на роздуми про взаємозв’язок між людською уявою, землею і технологією. Серія «Приречення» фокусується на мілкішій частині узбережжя. Вона створена на основі фотографій людей, що відпочивають на центральному міському пляжі Запоріжжя. Осмислюючи різкий контраст між безтурботним повсякденням і катастрофою на його тлі, серія зоседжується на відчуженні та афективності, притаманні невпинному насильству в стосунках між людьми та світом технології. Робота досліджує те, як просторова репрезентація може передати зіткнення, що виходять за межі людського, поширюючись на нелюдські афекти. У техно-географічному середовищі «приреченість» більше не обмежується суто людським досвідом. Серія «Вид на ДніпроГЕС у процесі становлення» складається з фотографій, що зображують конструкцію греблі з дещо інших ракурсів, демонструючи скелі й мілину, які оголилися перед нею через зниження рівня води у Каховському водосховищі. Ця добірка підкреслює складність вибору одного вирішального, найбільш репрезентативного знімка для документування історичної події, особливо коли фотограф занурений в історичний процес. Серія використовує лінію будівництва греблі як нитку, що зв’язує всі зображення, так наче одержимість цим сюжетом є основою для вибору.
neue Gesellschaft für bildende Kunst (nGbK), Галерея Prater, nGbK у Геллерсдорфі, Between Bridges
23 лютого–9 червня