Василь Ткаченко
Василь Ткаченко народився 1995 року в Маріуполі. Наразі живе між Києвом та Львовом. У своїй мистецькій практиці Василь вивчає теми пам’яті та ідентичності через живопис, фільм, музику та фотографію. Учасник кіноруху та громадської організації Freefilmers, автор фільмів «Метаробота 25» (2019), «Скарб 90» (2020) та «Гаральтіда – у подвір’ї» (2023). Серед його музичних проєктів Serviz Propav (у співпраці з художницею Оксаною Казьміною), Хайт (у співпраці з Сашком Протягом та Дрейком) та Арбогліфи Маріуполя. Брав участь у виставках «Ти як?» у Національному центрі «Український дім» (Київ, 2023), near/far («близьке/далеке») у Promocyjna Gallery (Варшава, 2023), Common Ground («Спільне підґрунтя») у Villa Mautner-Jaeger (Відень, 2023) та інших.
19.07.2023
2023,
Папір, олія
Василь Ткаченко створює серію робіт «Без назви» перебуваючи у Львові – відносно безпечному місті під час повномасштабної війни. Всі роботи відтворюють спогади художника про війну, а також враження, отримані від розмов з друзями і родиною, чи від перегляду стрічки новин. Його великоформатні полотна – це переважно автопортрети. Вони є спробою зобразити війну через фіксування особистого та опосередкованого досвіду. Василь рефлексує над своєю відсутністю під час драматичних подій, зокрема у своєму рідному Маріуполі. Художник самостійно реконструює сцени з реального життя, користуючись описами та документацією, завдяки чому перевтілюється у свідка подій війни. Робота, яку представлено на виставці, базується на давній фотографії. На ній художник рятує свою собаку, що потрапила у водойму. Ця історія набуває нового значення для Василя, коли з’являються фотографії затоплених територій Херсонщини після підриву росіянами греблі Каховського водосховища. Художник перемальовує власний кадр, змінюючи свої спогади і перетворюючи їх на тривожні передбачення трагічного майбутнього.
Вибачте Номерів Немає
8 жовтня–12 листопада
Де ми тепер, після всіх цих нескінченно повторюваних слів?
Куратори: Петро Ряска, Дар’я Шевцова
