Мирослав Яремак

Суб’єкт деградація

2023,
інсталяція

Я почав задумуватися про сучасне мистецтво з 1982–83 року. Час зливається, але за кожним роком було різне життя. Щось відбувалося.  Через установку «тут і тепер» ми не можемо розібратися, чим була Імпреза. Мене ж цікавить фабула розвитку, бо треба розгорнути все в послідовну картину. Якщо не розкласти на причини та наслідки, то нічого незрозуміло. Моя робота — це послання про те, що якщо хочеш розбіратись, треба ретроспективно розмотувати явища та розбирати їх на послідовності. Ця інсталяція про крихкість. В ній накладаються теми периферії війни — просторової та часової. Я вже у віці сеньйора та фінішую з мистецькими акціями, тому хочу розібратися зі своєю мистецькою практикою. Мій погляд зараз направлений назад.  Тему суб’єкта як певну мистецьку та естетичну сутність я розглядаю з 1989 року. На першій Імпрезі я представив «мистецькі суб’єкти» і отримав першу премію категорії «Асамбляж». Потім опрацьовував цю тему впродовж багатьох років. Фактично це є зустріччю холодного матеріалу з «оживляжем» біонічного руху, з чого утворюється певна жива істота, замкнена в просторі. Коли митець працює з об’єктом, останній оживає і стає суб’єктом. Неживе оживає і наповнюється життям. Згодом все приходить до цієї форми, як зараз, — до суб’єкта деградації.