Маргарита Журунова та Богдан Локатир
Маргарита Журунова (нар. 1994 року у Вінниці) та Богдан Локатир (нар. 1993 року у Львові) – художниця й художник з України, які з 2015 року працюють у дуеті. Обоє навчалися в Українській академії друкарства на факультеті книжкової та станкової графіки, де 2018 року здобули ступінь магістра. Працюючи з мистецтвом довкілля, інсталяціями, графікою та артбуками, у своїй мистецькій практиці вони досліджують взаємовплив людини та ландшафту. У 2019 обоє стали лауреатами стипендій Президента України для молодих письменників і художників, а також отримали грант Президента України на створення книги про українську міфологію. Брали участь у Конкурсі сучасного візуального мистецтва ім. Натана Альтмана (Вінниця, 2018), другій Бієнале молодого мистецтва (Харків, 2019), конкурсі на здобуття премії M17 Sculpture Prize: Коріння та пилок у галереї М17 (Київ, 2020).
Рештки
2023,
Папір, типографська фарба, дерево, метал
Війна незворотно впливає на життя тих, хто стали її свідками. Породжені нею візуальні образи залишаються у нашій підсвідомості, виринаючи у пам’яті навіть в часи уявного спокою. Таким чином, звичайні об’єкти з нашого повсякдення сприймаються крізь призму пережитої травми, викликають відчуття загрози, спровоковане щоденним безперервним потоком зображень із документацією воєнних злочинів і сценами насилля. Серія «Рештки» Маргарити Журунової і Богдана Локатира була створена під час їхнього перебування у карпатських горах, за допомогою Emergency Support Initiative. Тоді споглядання мирних ідилічних пейзажів стало свідченням того, як назавжди змінилася оптика кожного і кожної з нас: в гущавині дерев, в кожній гілці та вигині коріння, в обрисах каміння погляд знаходив образи страху – хребет, кістку, око, череп тощо. В такі моменти ландшафт стрімко перетворювався на вороже середовище, ставав тривожним і зловісним, а будь-яка природна форма здавалася рештками неживого тіла. Художник і художниця закарбовують ці образи у графічних роботах та об’єктах, переносячи їх у безпечний виставковий простір. Та чи спроможні ми позбутися цієї нав’язливої омани уяви?
Вибачте Номерів Немає
8 жовтня–12 листопада
Де ми тепер, після всіх цих нескінченно повторюваних слів?
Куратори: Петро Ряска, Дар’я Шевцова
