Манґелос

Дімітрій Башичевич, відомий як Манґелос (1921, Шид (Сербія) – 1987, Заґреб), був хорватським художником, куратором та арт-критиком, чия робота справила значний вплив на повоєнне югославське мистецтво. Башичевич вивчав історію мистецтва та філософію у Відні (1942–44) та Заґребі (1945–49). 1957 року завершив дисертацію, присвячену роботі художника Сави Шумановіча. Якийсь час працював куратором та асистентом в Югославській академії мистецтва та науки. 1952 року він заснував Галерею селянського мистецтва, яку згодом перетворив на Галерею примітивного мистецтва і був її куратором до 1964 року. Ця інституція існує сьогодні як Хорватський музей наївного мистецтва. 1971 року Башичевич очолив Центр плівкової фотографії та телебачення, що входить до складу Музею сучасного мистецтва в Заґребі. Він організував численні виставки в Хорватії та за її межами, які сприяли розвитку абстрактного мистецтва у Східній Європі. Його роботи про фотографію та мистецтво часто публікувалися.

Paysage de la Mort ("Розплата за смерть")

(1971–1977),
Темпера на ДСП

Дімітрій Башичевіч (відомий як Мангелос) походить з покоління воєнного часу, яке виросло в період окупації, насильства, бідності, концтаборів і морального занепаду, з покоління, чиє шкільне навчання було перервано і продовжилося лише після Другої світової війни. Важко точно визначити, коли і як Мангелос почав займатися творчістю, оскільки до середини 1960-х років його діяльність суворо замовчувалася. Про свої перші кроки він писав у «Вступі до не-мистецтва» (1980), стверджуючи, що його «не мистецтво» розвинулося з пейзажів смерті, які він занотовував у своїх блокнотах під час Другої світової війни: «Був час, коли люди вмирали, але не було жодних ідей... тільки смерті. Щоразу, коли я чув новини про сусідів, друзів, кузенів, знайомих, які пішли, щоб ніколи не повернутися, я позначав це чорним чорнилом, чорною чорнильною плямою між рядками — без роздумів, без мети, без пояснень... пізніше я робив один і той самий напис на всіх тих безіменних могилах. Paysage de la mort.» Мангелос повторював деякі зі своїх робіт пізніше у своїй кар‘єрі; ці репродукції здебільшого мають менші формати. Його робота Paysage de la Mort [«Пейзаж смерті»] є одним з небагатьох винятків. (Бранка Стіпанчич)

exhibition
відень

Augarten Contemporary, hoast , IG Architektur , Laurenz, Neuer Kunstverein Wien, Never At Home, Waffen Franz Kapfer, New Jörg, Ve.Sch
17 жовтня–17 грудня

Головна Виставка

Куратори: Сергій Климко, Хедвіґ Заксенхубер і Ґеорґ Шоллхаммер