Даніель Отеро Торрес народився 1985 року в Боґоті (Колумбія). Мультидисциплінарна робота Даніеля Отеро Торреса охоплює скульптуру, інсталяцію, роботу з керамікою, живописні практики, а також рисунок, який від початку об’єднує усі аспекти його творчості. Багато з його робіт вирізняються завдяки абсолютно унікальній техніці, що досліджує межу між рисунком та скульптурою, за допомогою якої він з віртуозною фотореалістичністю створює монументальні вирізані зі сталі структури. Цей процес породжує безладдя матеріалів та контекстів. Його образи здебільшого репрезентують не одну особу, а радше візуальний та історичний колаж, створений з різних джерел – від архівів і старих книг до зображень, знайдених у сучасних газетах або онлайн-джерелах. Його роботи експонувалися в численних міжнародних інституціях та в рамках таких заходів: 16-та Ліонська бієнале (2022), Jameel Arts Centre (Дубай, 2022), Kestner Gesellschaft (Ганновер, 2022), Palais de Tokyo (Париж, 2021), Drawing Lab Paris (Париж, 2021), MACAAL (Марракеш, 2020), Espacio 23 – колекція Хорхе Переса (Маямі, 2019), La Tôlerie (Клермон-Ферран, 2019), FLAXFoundation (Лос-Анджелес, 2019), Musée Régional d’Art Contemporain MRAC (Сериньян, 2017), IAC Villeurbanne (Рона-Альпи, 2016), Kunstverein Sparkasse (Лейпциґ, 2014), Heidelberg Kunstverein (Німеччина, 2011), Bullukian Foundation (Ліон, 2010) тощо. Даніель Отеро Торрес був резидентом Villa Belleville (2015–2016), резиденції Moly-Sabata Residency у Ле-Саблоні (Франція, 2014), Cité des arts de Paris (2011–2012) та L’atrape-couleurs у Ліоні (Франція). Лауреат премії творчої та дослідницької програми Hors les murs Французького інституту, премії Price Rhône-Alpes de la Jeune Création, Rendez-vous 15 (Ліонська бієнале), а також премію Генеральної ради Національної школи витончених мистецтв у Ліоні.

2016,
текстильні принти на основі аналогових фотографій
На виставці представлений текстильний принт Punto de fugo (Точка зникнення). Сфера, піднята вгору, утворює цю точку зникнення, поміщаючи скульптури Отеро Торреса та візуальний матеріал, інкорпорований в них, у контекст глобальних конфліктів і ставлячи питання про можливі точки відліку і горизонти в них.


Augarten Contemporary, hoast , IG Architektur , Laurenz, Neuer Kunstverein Wien, Never At Home, Waffen Franz Kapfer, New Jörg, Ve.Sch
17 жовтня–17 грудня
Куратори: Сергій Климко, Хедвіґ Заксенхубер і Ґеорґ Шоллхаммер
2021,
oлівець і акварель на полірованій нержавійці
«Два — це більше, ніж один» складається з ретельно виконаних олівцем малюнків ручної роботи на металі. Моделями для скульптури слугували групові зображення або інсценовані портретні фотографії із зон історичних конфліктів, які з часом набули культового статусу. Наприклад, верхня частина роботи заснована на фотографії жінок бійців Фронту національного визволення (ФНО) під час Алжирської війни (1954-62); в центрі ліворуч — відсилка до в‘єтнамського солдата Та Тхі К‘єу; праворуч — невідома іспанська міліціонерка. Фотографія двох курдських пешмерга в жіночих загонах оборони, що воюють проти так званої Ісламської держави в Сирії, лежить в основі нижньої частини роботи. За допомогою цієї практики Даніель Отеро Торрес розглядає роль зображень у світових конфліктах та жінок-бійчинь, які беруть у цих конфліктах активну участь, і яких часто стилізують під ікони і водночас наражають на складну нерівність з точки зору ставлення до них та оцінки їхньої діяльності.


Augarten Contemporary, hoast , IG Architektur , Laurenz, Neuer Kunstverein Wien, Never At Home, Waffen Franz Kapfer, New Jörg, Ve.Sch
17 жовтня–17 грудня
Куратори: Сергій Климко, Хедвіґ Заксенхубер і Ґеорґ Шоллхаммер
