Анна Даучікова

(народилася у Братиславі 1950 року) – художниця, що працює з живописом, фотографією, перформансом та відео-артом. 2017 року брала участь у documenta 14. У 1999–2011 роках була професоркою Академії мистецтва та дизайну в Братиславі, а зараз викладає в Академії мистецтв у Празі. У 1980-х, після випуску з Академії мистецтв у Братиславі переїхала до Москви, де працювала з автоматичним абстрактним живописом, ставлячи під питання поняття авторства. Прожила в Радянському Союзі періоду Перебудови 12 років. У той час вона не виставляла свої роботи публічно. Тоді ж вона створила серію чорно-білих фотографій, у якій задокументувала деякі аспекти радянського повсякдення. Наприклад, «Москва/жінки/неділя» (1989–1990), де задокументовані московські жінки на вулиці. Також вона випустила серію фотографій склянок на підвіконнях (зокрема «Сімейний альбом» 1990 року), що вперше експонувалася 2017 року, в якій різні композиції репрезентують стандартні й нестандартні сімейні структури. Після повернення до Братислави 1991 року вона співзаснувала словацький феміністичний журнал про культуру Aspekt. Протягом 1990-х Даучікова експериментувала з репрезентацією сексуальності, працюючи з відео і часто поєднуючи відеопокази з перформансами. Брала участь у численних міжнародних виставках, зокрема Gender Check (2009–2010) у Mumok (Відень), Національній галереї мистецтв Zachęta (Варшава) та documenta 14 (2017) в Афінах та Касселі. 2018 року отримала Schering Stiftung Art Award і мала персональну виставку в KW Institute for Contemporary Art (Берлін).