Музейний форум. Українські та польські музеї під час російського вторгнення: досвід, співпраця, солідарність

Мови: українська та польська з синхронним перекладом Партнери заходу: L'Internationale, ICOM Polska Опис: П’ята Київська бієнале буде міжнародною й відбудеться у Києві, Івано-Франківську, Ужгороді, Відні, Варшаві, Любліні та Берліні. Вона планувалась як європейська подія з розосередженими виставками та публічними програмами у кількох містах України та ЄС. Бієнале реалізується у співпраці з провідними європейськими інституціями у сфері сучасного мистецтва. Цьогорічна бієнале спрямована на реінтеграцію української мистецької спільноти, розділеної війною та розпорошеної по всій Європі, через надання можливості учасникам налагодити міжнародну співпрацю та обмінятися рефлексіями про культурні, соціальні та екологічні виклики, з якими зараз стикається Україна, а також окреслити сценарії післявоєнного емансипативного майбутнього в глобальному контексті. Форум музеїв був задуманий як простір для обміну думками та досвідом між польськими та українськими музейниками. Під час конференції представники музеїв зі Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Слов’янська, Старобільська, Охтирки та Хмельницького представлять свою діяльність в умовах воєнного часу. Метою зустрічі є обмін знаннями та досвідом функціонування під час війни та обговорення з польською музеологічною спільнотою того, якої форми може набути міжнародна музеологія після російського геноциду в Україні, як війна змінила сприйняття сучасної музеології та потребу задокументувати поточні події та як вона вплинула на функціонування польських музеїв. Незважаючи на величезні збитки та військове вторгнення, українські музеї та музеєзнавці не припиняють роботу: вони евакуюють колекції, приймають колекції з інших об’єктів та надають притулок працівникам установ, розташованих у регіонах України під загрозою прямих бойових дій. Беручи до уваги виклики воєнних часів, вони реорганізують спосіб функціонування, що часто передбачає роботу без електрики в умовах безперервних бойових дій, роботу з переселенцями, документування військових злочинів, співпрацю з армією, оцифрування спадщини з метою її збереження та захисту, а також створення українських та міжнародних мереж співпраці та пошук коштів для підтримки музеїв поза державним фінансуванням. За офіційною інформацією уряду, станом на 25 березня 2023 року внаслідок російського вторгнення було пошкоджено 1373 об’єкти культурної інфраструктури; майже третину з них було знищено, у тому числі 69 музеїв і галерей. Під тимчасовою окупацією залишається майже вся територія Луганської та значні частини Херсонської, Запорізької та Донецької областей. У зв’язку з цим точно оцінити кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали внаслідок бойових дій, неможливо. Безпрецедентний досвід документування війни, за який українським музейникам довелося братися без попередньої підготовки, повністю змінив музейну практику та вилився у розробку функціональних протоколів та рекомендацій щодо безпеки для потенційно та реально загрожених установ. Зважаючи на часто непередбачуваний розвиток подій і те, що зараз у різних частинах світу точиться понад 20 воєн, ці знання та практики мають виняткову цінність для міжнародної музейної спільноти. Учасниці та учасники: 1. Мілена Чорна, Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ) 2. Докторка Пауліна Флор’янович, директорка Національного інституту музеології та охорони колекцій (Варшава) 3. Докторка Катажина Ґуральчик, директорка Інституту охорони спадщини (Краків) 4. Ольга Гончар, директорка музею «Територія терору» (Львів), ініціаторка створення Музейного кризового центру (Львів), співзасновниця ГО «Новий музей» та Фонду культурної спадщини України. 5. Євгенія Калугіна, директорка Слов’янського краєзнавчого музею (евакуйований) 6. Іванна Килюшик, координаторка Центру зустрічей Українського дому (Варшава) 7. Олеся Мілованова, директорка Луганського обласного краєзнавчого музею (двічі евакуйований, Луганськ–Старобільськ–Львів). 8. Людмила Міщенко, директорка Охтирського краєзнавчого музею 9. Олена Михайловська, директорка Хмельницького обласного художнього музею 10. Юлія Пісчанська, директорка Національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького у Дніпрі 11. Доктор Пьотр Рипсон, голова Польського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM Polska) 12. Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності (Київ), коордиаторка проектів Центру порятунку культурної спадщини (Київ) 13. Ольга Сошнікова, директорка Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова 14. Докторка Марта Шунєвич-Стемпень, професорка Військово-морської академії ім. героїв Вестерплатте факультету командування та військово-морських операцій Співфінансується Європейським Союзом Фінансується з фондів ЄС. Висловлені погляди та думки належать виключно автору чи авторам і не обов’язково відображають погляди та думки Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні EACEA не несуть за них відповідальності.