Тоні Шмале

Тоні Шмале народилася 1980 року в Гамбурзі, живе та працює у Відні. У 1986–2002 роках Шмале грала в німецькій футбольній лізі та була у національній жіночій збірній з футболу. Вона реалізувала численні мистецькі проєкти в публічному просторі: gefährt*innen («соратни_ці») у Бельведері (Відень, 2023), zugbrücke («підйомний міст») у Маутерндорфській фортеці (Зальцбурґ, 2022), Tanke 24/7 («Заправка 24/7») у Відні (2021) та In the Still of the Night («Серед нічної тиші») у Відні (2015). У Шмале були персональні виставки у Mayday (Базель, 2022), Secession (Відень, 2017), Балтійському центрі сучасного мистецтва (Ґейтсгед, 2017), nGbK (Берлін, 2015). Вона також була учасницею групових виставок у Kunshaus Graz (Ґрац, 2023), Музеї сучасного мистецтва Заґреба (2022), Kunstverein Bielefeld (Білефельд, 2022), Belvedere 21 та mumok (Відень, 2023, 2021, 2017), MAK (Відень, 2020), transit/sk (Братислава, 2018), Kunsthalle Tübingen (Тюбінґен, 2018), Kunsthalle Vienna (Відень, 2017), MUSAC (Леон, 2015), Museum der Moderne (Зальцбурґ, 2014), Museum Ludwig Cologne (Кельн, 2006) та інших. Тоні Шмале брала участь у: RIBOCA3 (Рига, 2022), 3-ій Бієнале індустріального мистецтва (Лабін, 2020), 56-му Жовтневому салоні Белґрадської бієнале (2016), Київській бієнале (2015), Московській міжнародній бієнале молодого мистецтва (2014). Тоні Шмале отримала премію Отто Мауера (2017), премію BALTIC Artists’ Award (2017) та премію Біріґіт Юрґенссен (2011).