(1896–1954) – один із найвизначніших російських та українських кінорежисерів-авангардистів, піонер документального кіно. У програмному маніфесті «Ми», кіноки пропонували замінити «видиму інсценізацію життєвих явищ» справжнім життям, зафіксованим знеособленим механічним кіно-оком. В 1927 році Вертова звільняють із Совкіно, формально – за те, що не здав у запланований строк сценарій фільму «Людина з кіноапаратом». На запрошення Одеської кіностудії він перебирається до України, де знімає свої вершинні роботи «Одинадцятий» (1928), «Людину з кіноапаратом» (1929), «Ентузіязм (Симфонія Донбасу)» (1930).
